Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії
В статті розглядається питання онтології українського соціуму в контексті потенційного його виходу із стану сингулярності – він (соціум) має шанс перетворитися на щось позитивно інше, або так і залишитися у вимушено знайденому стані радикального збурення, із суттєво зміненим порядком речей, явищ, оч...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Ukrainian Association of Researchers of Religion (UARR)
2021-04-01
|
| Series: | Українське Pелігієзнавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://uars.info/index.php/uars/article/view/2219 |
| _version_ | 1818321743770550272 |
|---|---|
| author | Vita Tytarenko |
| author_facet | Vita Tytarenko |
| author_sort | Vita Tytarenko |
| collection | DOAJ |
| description | В статті розглядається питання онтології українського соціуму в контексті потенційного його виходу із стану сингулярності – він (соціум) має шанс перетворитися на щось позитивно інше, або так і залишитися у вимушено знайденому стані радикального збурення, із суттєво зміненим порядком речей, явищ, очікувань, сподівань. Цей процес характеризується наступною контроверсійністю: 1) наявністю високого ризику деструктивних змін, які мають релігійну основу; 2) наявністю потенціалу конструктивних змін, досвід якого накопичений та апробований самою історичною присутністю релігії.
Автор пропонує (з позицій філософсько-релігієзнавчих) пошук життєздатних і емпірично дієвих концептів, спроможних об’єднати громадян країни (у їх етнічній, культурній, релігійній тощо багатоманітній ідентичності) у прагненні вивести український соціум із стану сингулярності в новій якості – з перспективами позитивних змін.
В статті аналізуються окремі теоретичні аспекти поняття «український світ», яке стає актуальним в середовищі релігієзнавців і його співвіднесеність з поняттями «нація», «українська нація», «етнічна нація», «громадянська (політична) нація», «національна ідея», «національна держава» тощо. В широкому розумінні «український світ» може розглядатися як простір єднання, співставний із загальнонаціональною ідентичністю, де індивід ототожнює себе з певними символами, цінностями, історією, територією, культурою, а також з державними та правовими інституціями, політичними й економічними інтересами. Таке розуміння концепту «український світ» логічно виводить нас на необхідність аналізу практичної його складової. Послуговуючись даними соціологічних опитувань, статистичними даними, інтерв’ю, прикладами діяльності релігійних організацій і об’єднань – аналізується місце релігії в цьому просторі єднання, її потенціал, ризики, виклики.
Висновується, що «український світ» як простір єднання може і здатен формуватися за умов: 1) адекватної і зваженої політики з боку, перш за все, української держави – відповідно до Конституції, чинного законодавства, без преференцій для окремих конфесій (особливо на місцях), як шлях формування довіри до органів влади з боку конфесій; 2) розуміння і усвідомлення з боку представників церков і релігійних організацій своєї відповідальності перед українським суспільством, базування на універсальних загальнолюдських цінностях, здатних об’єднати українців та реалізація цих цінностей через практичну діяльність в суспільстві. |
| first_indexed | 2024-12-13T10:45:45Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-d80dc58e766f45fcb917b52f1cad8abf |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2306-3548 2617-9792 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2024-12-13T10:45:45Z |
| publishDate | 2021-04-01 |
| publisher | Ukrainian Association of Researchers of Religion (UARR) |
| record_format | Article |
| series | Українське Pелігієзнавство |
| spelling | doaj.art-d80dc58e766f45fcb917b52f1cad8abf2022-12-21T23:50:11ZrusUkrainian Association of Researchers of Religion (UARR)Українське Pелігієзнавство2306-35482617-97922021-04-019310.32420/2021.93.2219Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігіїVita Tytarenko0Відділення релігієзнавства Інституту флософії імені Г.С.СковородиНАН УкраїниВ статті розглядається питання онтології українського соціуму в контексті потенційного його виходу із стану сингулярності – він (соціум) має шанс перетворитися на щось позитивно інше, або так і залишитися у вимушено знайденому стані радикального збурення, із суттєво зміненим порядком речей, явищ, очікувань, сподівань. Цей процес характеризується наступною контроверсійністю: 1) наявністю високого ризику деструктивних змін, які мають релігійну основу; 2) наявністю потенціалу конструктивних змін, досвід якого накопичений та апробований самою історичною присутністю релігії. Автор пропонує (з позицій філософсько-релігієзнавчих) пошук життєздатних і емпірично дієвих концептів, спроможних об’єднати громадян країни (у їх етнічній, культурній, релігійній тощо багатоманітній ідентичності) у прагненні вивести український соціум із стану сингулярності в новій якості – з перспективами позитивних змін. В статті аналізуються окремі теоретичні аспекти поняття «український світ», яке стає актуальним в середовищі релігієзнавців і його співвіднесеність з поняттями «нація», «українська нація», «етнічна нація», «громадянська (політична) нація», «національна ідея», «національна держава» тощо. В широкому розумінні «український світ» може розглядатися як простір єднання, співставний із загальнонаціональною ідентичністю, де індивід ототожнює себе з певними символами, цінностями, історією, територією, культурою, а також з державними та правовими інституціями, політичними й економічними інтересами. Таке розуміння концепту «український світ» логічно виводить нас на необхідність аналізу практичної його складової. Послуговуючись даними соціологічних опитувань, статистичними даними, інтерв’ю, прикладами діяльності релігійних організацій і об’єднань – аналізується місце релігії в цьому просторі єднання, її потенціал, ризики, виклики. Висновується, що «український світ» як простір єднання може і здатен формуватися за умов: 1) адекватної і зваженої політики з боку, перш за все, української держави – відповідно до Конституції, чинного законодавства, без преференцій для окремих конфесій (особливо на місцях), як шлях формування довіри до органів влади з боку конфесій; 2) розуміння і усвідомлення з боку представників церков і релігійних організацій своєї відповідальності перед українським суспільством, базування на універсальних загальнолюдських цінностях, здатних об’єднати українців та реалізація цих цінностей через практичну діяльність в суспільстві.https://uars.info/index.php/uars/article/view/2219сингулярність«український світ»релігіяризикиідентичністьконфесія |
| spellingShingle | Vita Tytarenko Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії Українське Pелігієзнавство сингулярність «український світ» релігія ризики ідентичність конфесія |
| title | Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії |
| title_full | Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії |
| title_fullStr | Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії |
| title_full_unstemmed | Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії |
| title_short | Теоретичні й практичні виміри «українського світу»: місце та роль релігії |
| title_sort | теоретичні й практичні виміри українського світу місце та роль релігії |
| topic | сингулярність «український світ» релігія ризики ідентичність конфесія |
| url | https://uars.info/index.php/uars/article/view/2219 |
| work_keys_str_mv | AT vitatytarenko teoretičníjpraktičnívimíriukraínsʹkogosvítumíscetarolʹrelígíí |