Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?

У статті проаналізовано сучасні філософські дискурси реальних механізмів, способів взаємозв’язку ідентичності та визнання в контексті «усвідомлення несправедливості», «патологій» суспільного буття. А також показано, що, на відміну від переважно монологічних ідей визнання П. Рікера, Ч. Тейлора та «к...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Lyudmyla Sytnichenko
Format: Article
Language:English
Published: NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy 2019-09-01
Series:Мультиверсум: Философский альманах
Subjects:
Online Access:https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/254
_version_ 1797768662913908736
author Lyudmyla Sytnichenko
author_facet Lyudmyla Sytnichenko
author_sort Lyudmyla Sytnichenko
collection DOAJ
description У статті проаналізовано сучасні філософські дискурси реальних механізмів, способів взаємозв’язку ідентичності та визнання в контексті «усвідомлення несправедливості», «патологій» суспільного буття. А також показано, що, на відміну від переважно монологічних ідей визнання П. Рікера, Ч. Тейлора та «комунікативної утопії» Ю. Габермаса, Т. Ренч і А. Гонет пропонують його інтерсуб’єк-тивний, реалістичний концепт. Важливою ознакою останнього стало розширення «перспективи справедливості», подолання її звуженого варіанту через звернення до «іншого справедливості», до визнання та турботи. Таким чином, А.  Гонет пропонує доповнити моральний принцип однакового ставлення до людей нормою конкретного обов’язку щодо окремої людини, яка потребує допомоги. Підсумовуючи осмислення проблеми визнання в сучасній філософії, автор наголошує на значенні створення А. Гонетом теорії визнання в річищі теорії свободи і справедливості. Відомий німецький мислитель у такий спосіб прагне реабілітувати основні настанови соціальної філософії Франкфуртської школи з метою пошуків адекватних шляхів подолання розмаїтих проявів соціальної несправедливості, приниження, зневаги людської гідності. І має це відбуватися на засадах осягнення внутрішнього потенціалу самого феномена визнання як принципово важливої (насамперед для вітчизняного простору) можливості узгодження формально-легітимних інституційних його структур зі справжнім визнанням їх як справедливих. З метою перетворення свого бачення визнання з «комунікативної утопії» на дієвий соціальний проект А. Гонет намагається переомислити ідеї Дж. Ролза, Н. Фрейзер, доповнити етику дискурсу розлогою теорією визнання та етикою турботи.
first_indexed 2024-03-12T20:57:30Z
format Article
id doaj.art-d91ce85a442b4943987083ec5f027d0c
institution Directory Open Access Journal
issn 2078-8142
language English
last_indexed 2024-03-12T20:57:30Z
publishDate 2019-09-01
publisher NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy
record_format Article
series Мультиверсум: Философский альманах
spelling doaj.art-d91ce85a442b4943987083ec5f027d0c2023-07-31T15:01:42ZengNAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of PhilosophyМультиверсум: Философский альманах2078-81422019-09-013-410.35423/2078-8142.2019.3-4.02254Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?Lyudmyla Sytnichenko0Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України У статті проаналізовано сучасні філософські дискурси реальних механізмів, способів взаємозв’язку ідентичності та визнання в контексті «усвідомлення несправедливості», «патологій» суспільного буття. А також показано, що, на відміну від переважно монологічних ідей визнання П. Рікера, Ч. Тейлора та «комунікативної утопії» Ю. Габермаса, Т. Ренч і А. Гонет пропонують його інтерсуб’єк-тивний, реалістичний концепт. Важливою ознакою останнього стало розширення «перспективи справедливості», подолання її звуженого варіанту через звернення до «іншого справедливості», до визнання та турботи. Таким чином, А.  Гонет пропонує доповнити моральний принцип однакового ставлення до людей нормою конкретного обов’язку щодо окремої людини, яка потребує допомоги. Підсумовуючи осмислення проблеми визнання в сучасній філософії, автор наголошує на значенні створення А. Гонетом теорії визнання в річищі теорії свободи і справедливості. Відомий німецький мислитель у такий спосіб прагне реабілітувати основні настанови соціальної філософії Франкфуртської школи з метою пошуків адекватних шляхів подолання розмаїтих проявів соціальної несправедливості, приниження, зневаги людської гідності. І має це відбуватися на засадах осягнення внутрішнього потенціалу самого феномена визнання як принципово важливої (насамперед для вітчизняного простору) можливості узгодження формально-легітимних інституційних його структур зі справжнім визнанням їх як справедливих. З метою перетворення свого бачення визнання з «комунікативної утопії» на дієвий соціальний проект А. Гонет намагається переомислити ідеї Дж. Ролза, Н. Фрейзер, доповнити етику дискурсу розлогою теорією визнання та етикою турботи. https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/254визнання, справедливість, ідентичність, етка дискурсу, етика занепокоєння, зневага, насильство.
spellingShingle Lyudmyla Sytnichenko
Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?
Мультиверсум: Философский альманах
визнання, справедливість, ідентичність, етка дискурсу, етика занепокоєння, зневага, насильство.
title Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?
title_full Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?
title_fullStr Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?
title_full_unstemmed Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?
title_short Сучасна філософія визнання: «комунікативна утопія» чи реальний соціальний проект?
title_sort сучасна філософія визнання комунікативна утопія чи реальний соціальний проект
topic визнання, справедливість, ідентичність, етка дискурсу, етика занепокоєння, зневага, насильство.
url https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/254
work_keys_str_mv AT lyudmylasytnichenko sučasnafílosofíâviznannâkomuníkativnautopíâčirealʹnijsocíalʹnijproekt