| Summary: | У статті розглядаються наукові підходи до визначення понять «суб’єкт адміністративного права», «статус», «правовий статус», «адміністративно-правовий статус». З’ясовано, що антикорупційне законодавство не містить поняття «суб’єкт державної антикорупційної політики». Доведено, що основним суб’єктом державної антикорупційної політики повинен бути народ України, який розробляє та реалізовує заходи політики через органи державної влади та місцевого самоврядування. Обґрунтовано широкий підхід до розуміння системи суб’єктів державної антикорупційної політики, що включає систему суб’єктів боротьби з нею як складовий елемент, а громадяни та громадянське суспільство посідає одне із головних місць у цій системі.
Проаналізовано погляди науковців, щодо класифікації суб’єктів державної антикорупційної політики. Доведено, що існуючі наукові підходи характеризуються певною складністю й обтяжливістю, або навпаки звужують чи не розкривають всієї повноти системи суб’єктів державної антикорупційної політики. Більшість існуючих класифікацій зведено до суб’єктів запобігання та боротьби з корупцією. Обґрунтовано, що існуючий підхід до класифікації не повністю гармонує з тією системою суб’єктів державної антикорупційної політики, а також з переліком функцій, які виконують окремі суб’єкти в розробленні її заходів, здійснені моніторингу стану виконання тощо. Доведено, що система суб’єктів державної антикорупційної політики є набагато ширшою, ніж система суб’єктів боротьби з нею. Під суб’єктами державної антикорупційної політики запропоновано розуміти народ України, органи державної влади та місцевого самоврядування, громадські об’єднання, установи та організації і особи, які мають права та наділені обов’язками (зобов’язані або мають брати участь) у розробленні та реалізації державної антикорупційної політики.
Здійснено узагальнення ознак понять «суб’єкт державної антикорупційної політики» та «адміністративно-правовий статус суб’єкта державної антикорупційної політики», сформульовано відповідні авторські поняття. Також здійснено розподіл системи суб’єктів державної антикорупційної політики на основні групи.
|
|---|