| Summary: | Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту такої філософсько-правової категорії, як «парадигма». Вказується, в історії конституційно-правової науки вчені виділяють кілька основних парадигм, в рамках яких формувалися різні теорії та концепції. Відмінності цих парадигм, що мають фундаментальне значення, пов’язані з прагненням пояснити природу конституціоналізму крізь призму надприродного, або природного, або соціального початку. При цьому самі парадигми не існували ізольовано одна від одної, а були взаємопов’язані між собою, кожна з них використовувала аргументи іншої. У зв’язку з цим їх виділення носить певною мірою умовний характер.
Акцентовано увагу на тому, що 24 лютого 2022 року російська федерація грубо порушила Статут ООН, численні норми міжнародного права та вчинила акт агресії – найбільш серйозне та грубе порушення міжнародного правопорядку. Саме ці протиправні дії (хоча гібридна війна і тривала ще з 2014 року) і зіштовхнули з «мертвої точки» вза- ємовідносини країн світу у питання забезпечення національної та глобальної (світової) безпеки.
Прийшов час переглянути зміст та застосування цілого ряд понять: “національні інтереси”, “національна безпека”, “стратегія національної безпеки”, “міжнародна безпека”, “загроза національним інтересам”, “система національної безпеки”, “система забезпечення національної безпеки”, “сектор безпеки” і т.і. А отже, прийшов час, переглянути існуючу парадигму правової науки взагалі та конституціоналізму зокрема.
Проаналізовано підходи різних вчених щодо визначення категорії «парадигма». Автор акцентує увагу на розкритті змісту поняття «парадигма конституціоналізму». Запропоновано наступне визначення парадигми конституціоналізму – сукупність ідеальних фрагментів конституційної дійсності (понять, цінностей, принципів, уявлень і
практик), що поділяються суспільством на даному етапі розвитку держави та формують визначене бачення конституціоналізму, а також конкретні напрямки вирішення проблем конституціоналізму.
|
|---|