Право людини на мову в конституційному праві
Зусилля, які докладає Україна для розвитку духовного потенціалу свого народу, сприяють підвищенню згуртованості українського суспільства, усвідомленню громадянами необхідності збереження та зміцнення традиційних цінностей. У зв’язку із цим однією з цілей державної політики щодо збереження та зміцне...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2023-06-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/283038 |
| Summary: | Зусилля, які докладає Україна для розвитку духовного потенціалу свого народу, сприяють підвищенню згуртованості українського суспільства, усвідомленню громадянами необхідності збереження та зміцнення традиційних цінностей. У зв’язку із цим однією з цілей державної політики щодо збереження та зміцнення традиційних цінностей є захист та підтримка української мови як державної, забезпечення дотримання норм сучасної літературної мови, протидія надмірному використанню іноземної лексики.
Українська мова – це державна мова України, що застосовується в офіційно встановлених законах випадках. Шанобливе ставлення та всіляке сприяння розвитку української мови – завдання не тільки держави, а й кожного з нас – громадян України. Право на мову – одне із фундаментальних прав людини, передбачене Конституцією України. Для українців, що тривалий час перебували під владою кількох імперій, мова досі є опорним пунктом української ідентичності, запорукою виживання українського етносу як колективної індивідуальності і збереження його національного обличчя. Мовні права людина має від народження, це фундаментальні природні права, необхідні для реалізації цілої низки інших конституційних прав і свобод, насамперед права на життя (якщо інтерпретувати це право розширено, а не тільки як право на фізичне існування), культурних та освітніх прав, права на визнання і реалізацію гідності особистості, права на інформацію, свободу слова.
Особливого значення правильне використання української мови набуває в процесі підготовки юридичних кадрів. Грамотна, стилістично правильно мова – запорука успішної законотворчості та правозастосування, гарантія безумовного захисту прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів громадян України. Формуючи та формулюючи правові норми, охороняючи їх у численних правових документах і роз’яснюючи громадянам, юрист повинен бездоганно володіти нормами мови та охороняти їх. Неточності у промові можуть призвести до неточного тлумачення закону. Від ступеня культури мови багато в чому залежить ефективність попереднього слідства та укладення цивільних правочинів, престиж органів правосуддя, виконання юристом його високої суспільної функції.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |