АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕФОРМИ ЄСВ У 2016 РОЦІ В УКРАЇНІ
Анотація. З огляду на необхідність визначення напрямів подальшого вдосконалення механізму справляння єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) з урахуванням викликів і загроз, пов’язаних зі зростанням дефіциту Пенсійного фонду України, особливої актуальності набуває аналіз здійснених упродовж 2015—20...
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
FINTECH Alliance LLC
2021-01-01
|
| Series: | Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article/view/3074 |
| Summary: | Анотація. З огляду на необхідність визначення напрямів подальшого вдосконалення механізму справляння єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) з урахуванням викликів і загроз, пов’язаних зі зростанням дефіциту Пенсійного фонду України, особливої актуальності набуває аналіз здійснених упродовж 2015—2017 років реформ зазначеного податкового платежу в контексті їхнього впливу на рівень тінізації заробітних плат у країні.
Досліджено питання наукового обґрунтування доцільності зниження ставки ЄСВ з метою зменшення рівня тінізації оплати праці. Здійснено оцінку реформи ЄСВ в Україні 2016 року в контексті її впливу на рівень тінізації заробітних плат і неформальної зайнятості населення, що дало підстави для висновків про відсутність суттєвих її позитивних ефектів. Незначне зниження зазначених показників не є зіставним із негативними наслідками, які ця реформа мала для надходжень до Пенсійного фонду України. Проведено розрахунки податкового навантаження на оплату праці в Україні у 2010—2019 рр. Установлено, що 2016 року податкове навантаження на працю, порівняно з 2015-м, знизилось до рівня 28,58 %, однак у наступні роки відбулося його незначне зростання — до 30,16 % 2019 року. Обґрунтовано, що кардинальне зниження ставки ЄСВ не стало стимулом для роботодавців до детінізації заробітних плат. Адже ініціюючи реформу, вітчизняний законодавець не врахував низку неподаткових факторів детінізації заробітних плат, пов’язаних, зокрема, з якістю вітчизняного законодавства і регуляторної політики, рівнем корупції. За умов наявності в роботодавців можливості приховувати реальну кількість працівників і розмір їхніх заробітних плат, неможливо розв’язати проблему неформальної зайнятості та тінізації оплати праці лише за рахунок зниження ставки ЄСВ. Наголошено на необхідності застосування системного підходу до оцінки можливих наслідків майбутніх трансформацій ЄСВ щодо їхнього впливу на податкове навантаження на працю в розрізі усіх його складових, а також з урахуванням неподаткових факторів детінізації заробітних плат.
Ключові слова: ЄСВ, реформа ЄСВ, ставка податку, податкове навантаження на працю, детінізація заробітних плат, неформальна зайнятість.
Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 16.
|
|---|---|
| ISSN: | 2306-4994 2310-8770 |