Важливість визначення ренального тубулярного біомаркера KIM-1 у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом

Ураження ниркових канальців відіграють важливу роль у розвитку та прогресуванні хронічної хвороби нирок (ХХН). Проведено лише одне когортне ретроспективне дослідження поширеності ХХН у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА). Тому важливою є рання діагностика ураження нирок за допомогою ренал...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: T.P. Borуsova, S.V. Samsonenko
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC 2022-04-01
Series:Сучасна педіатрія: Україна
Subjects:
Online Access:http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/258239
Description
Summary:Ураження ниркових канальців відіграють важливу роль у розвитку та прогресуванні хронічної хвороби нирок (ХХН). Проведено лише одне когортне ретроспективне дослідження поширеності ХХН у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА). Тому важливою є рання діагностика ураження нирок за допомогою ренальних біомаркерів. Мета - визначити частоту та фактори ризику розвитку структурних тубулярних уражень шляхом вивчення рівня молекули пошкодження нирок-1 (kidney injury molecule-1 - KIM-1) у сечі дітей, хворих на ЮІА, залежно від особливостей клінічного перебігу захворювання, застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Матеріали та методи. Обстежено 80 дітей з ЮІА. Для вимірювання маркера КІМ-1 у зразках сечі застосовано твердофазний імуноферментний аналіз. Результати. Показник сечового маркера КІМ-1 в обстежених дітей дорівнював 0,997±0,1662 (0,98; 0,90-1,12) нг/мл. Висока активність ЮІА впливала на рівень сечового КІМ-1: серед дітей з високою активністю захворювання у 20% відмічався високий рівень КІМ-1. Ураження ≥6 суглобів майже в 3 рази збільшувало частоту підвищеного рівня КІМ-1 у сечі (OR=5,00; 95% CI: 1,65-15,15; p<0,006). Виявлено такі фактори ризику структурних тубулярних уражень нирок у дітей з ЮІА: високу активність ЮІА (OR=7,25; 95% CI: 1,22-43,22; p<0,04); артрит ≥6 суглобів (OR=5,00; 95% CI: 1,65-15,15; p<0,006); артрит дрібних суглобів рук (OR=4,85; 95% CI: 1,39-16,87; p<0,02); артрит променево-зап’ясткових суглобів (OR=3,78; 95% CI: 1,21-11,83; p<0,03); артрит кульшових суглобів (OR=10,41; 95% CI: 1,02-106,7; p<0,05). На рівень сечового біомаркера КІМ-1 негативно впливало тривале застосування НПЗП (ρ=0,60, p<0,004). Підвищений рівень КІМ-1 у сечі асоціювався з артеріальною гіпертензією (OR=12,43; 95% CI: 2,26-68,27; p<0,003) і зниженою розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації (рШКФ) за формулою Hoek (OR=15,58; 95% CI: 4,02-60,36; p<0,001). Висновки. Структурне ураження ниркових канальців, встановлене шляхом дослідження біомаркера КІМ-1 у сечі, взаємозв’язок зі зниженою рШКФ за формулою Hoek дають підставу припустити наявність ХХН у дітей з ЮІА як наслідок тубулярного ураження. Дослідження рівня КІМ-1 у сечі має входити до плану обстеження хворих на ЮІА дітей для ранньої діагностики ниркового ураження. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2663-7553
2706-6134