| Summary: | У статті розкриті особливості системи правових гарантій реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Встановлено, що недостатньо в національному законодавстві закріпити права і обов'язки публічного службовця, необхідно передбачити форми (правові процедури) та гарантії їх реалізації (правові гарантії). Власне тому, коли діяльність суб'єкта публічного адміністрування чи окремого публічного службовця стає неефективною, виникає питання про гарантії, що забезпечують його діяльність та сприяють реалізації його правового статусу. Доведено, що матеріальні гарантії реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ закріплюються переважно нормами національного законодавства, тоді як організаційні гарантії - нормами європейського законодавства, що яскраво підтверджується положеннями національного та європейського законодавства. Підкреслено, що держава «Україна» (в особі Уповноваженого у справах ЄСПЛ), як сторона справи, що розглядається в ЄСПЛ, має свій набір правових гарантій, які дозволяють захистити авторитет країни як демократичної, правової і соціальної держави, що вирішує всі питання виходячи із пріоритету прав і свобод людини та громадянина. Зроблено висновок, що гарантії реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ - це передбачені актами національного та європейського законодавства засоби безпосередньої реалізації завдань, функцій, прав і обов'язків, які закріплені за посадою Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Доведено, що до гарантій реалізації адміністративно-правового статусу Уповноваженого у справах ЄСПЛ відносяться: 1) норми адміністративного права, які закріплюють правовий статус Уповноваженого у справах ЄСПЛ, а саме, завдання, функції, права і обов'язки, що закріплені за цією політичної посадою; 2) принципи розгляду справи у ЄСПЛ; 3) правові інститути додаткової юридичної, соціальної чи іншої допомоги та підтримки; 4) форми процесуальної діяльності ЄСПЛ; 5) дії окремих учасників процесу. Встановлено, що жоден із національних чи європейських актів, що аналізується нами, не передбачає заходи примусу, які б застосовувались до Уповноваженого в справах ЄСПЛ як особи, що неякісно чи неефективно виконує свої посадові обов'язки. Запропоновано в національному законодавстві закріпити підстави «відповідальності» осіб, що займають політичні посади в системі органів виконавчої влади.
|
|---|