ВПЛИВ УДОБРЕННЯ НА ВИДОВИЙ СКЛАД БУР'ЯНІВ У ПОСІВАХ ГРЕЧКИ В КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ
За результатами досліджень, проведених в Інституті сільського господарства Карпатського регіону в умовах довготривалого стаціонарного досліду (упродовж 2016–2018 рр.), встановлено вплив систем удобрення на формування потенційної засміченості ґрунту насінням експрелентів, актуальної забур’яненості...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
ДУ ІЗК НААН України
2019-12-01
|
| Series: | Зернові культури |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journal-grain-crops.com/arhiv/view/5e4a30559df06.pdf |
| Summary: | За результатами досліджень, проведених в Інституті сільського господарства Карпатського
регіону в умовах довготривалого стаціонарного досліду (упродовж 2016–2018 рр.), встановлено
вплив систем удобрення на формування потенційної засміченості ґрунту насінням експрелентів, актуальної забур’яненості посівів гречки і винос основних елементів живлення сегетальною рослинністю в короткоротаційній сівозміні. Виявлено, що найменша кількість насіння бур’янів у ґрунті є за
традиційної системи удобрення при внесенні на гектар ріллі сівозмінної площі N69Р77К77 + 8 т гною, а
безпосередньо під культуру N60Р60К60. Наведено динаміку насіннєвого фонду експрелентів у грунтовому середовищі. Доведено, що 25–33 % насіннєвого матеріалу сегеталів, який зреалізовується впродовж вегетаційного періоду гречки, проростає за перші 30–60 днів вегетації культури. З'ясовано
особливості впливу бур’янів на урожайність круп'яної культури. Обґрунтовано важливу роль удобрення у зменшенні втрат урожаю від бур’янів. Встановлено, що найвищі показники недоодержання
урожаю гречки мають місце в неудобрених варіантах і становлять 19,9 %, найнижчі – при внесенні
N60Р60К60 – 12,3 %. При застосуванні мінеральних добрив в дозі N30Р30К30 на фоні побічної продукції
пшениці озимої цей показник досягає 14,5 %. |
|---|---|
| ISSN: | 2523-4544 2706-5871 |