Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу

Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український ру...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Roman Kozlov
Format: Article
Language:deu
Published: Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University 2018-12-01
Series:Синопсис: текст, контекст, медіа
Subjects:
Online Access:http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/332
_version_ 1797335289010585600
author Roman Kozlov
author_facet Roman Kozlov
author_sort Roman Kozlov
collection DOAJ
description Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст.
first_indexed 2024-03-08T08:34:48Z
format Article
id doaj.art-e67df7d72a6e49fe836e8ad84ee871d3
institution Directory Open Access Journal
issn 2311-259X
language deu
last_indexed 2024-03-08T08:34:48Z
publishDate 2018-12-01
publisher Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
record_format Article
series Синопсис: текст, контекст, медіа
spelling doaj.art-e67df7d72a6e49fe836e8ad84ee871d32024-02-02T02:05:08ZdeuBorys Grinchenko Kyiv Metropolitan UniversityСинопсис: текст, контекст, медіа2311-259X2018-12-014(24)10.28925/2311-259x.2018.4.3332Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРуRoman Kozlov0Київський університет імені Бориса Грінченка, кафедра української літератури і компаративістикиТворчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст.http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/332Борис ГрінченкоМистецький український рухпоезіяпрозаісторія літературипокоління
spellingShingle Roman Kozlov
Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу
Синопсис: текст, контекст, медіа
Борис Грінченко
Мистецький український рух
поезія
проза
історія літератури
покоління
title Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу
title_full Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу
title_fullStr Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу
title_full_unstemmed Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу
title_short Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу
title_sort образ грінченка письменника в публіцистиці муру
topic Борис Грінченко
Мистецький український рух
поезія
проза
історія літератури
покоління
url http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/332
work_keys_str_mv AT romankozlov obrazgrínčenkapisʹmennikavpublícisticímuru