Вербалізація психологічного портрета жінки поважного віку в художньому тексті (на матеріалі роману “Елізабет зникла” Емми Хілі в перекладі Анни Цвіри)
У статті здійснено спробу аналізу й класифікації мовних засобів створення психологічного портрета жінки поважного віку в романі Емми Хілі “Елізабет зникла” та його перекладі Анною Цвірою. Для цього використано загальнонаукові методи аналізу логічної дедукції, синтезу та узагальнення; метод вибірки,...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Publishing Center of Kyiv National Linguistic University
2022-07-01
|
| Series: | Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія |
| Subjects: |
| Summary: | У статті здійснено спробу аналізу й класифікації мовних засобів створення психологічного портрета жінки поважного віку в романі Емми Хілі “Елізабет зникла” та його перекладі Анною Цвірою. Для цього використано загальнонаукові методи аналізу логічної дедукції, синтезу та узагальнення; метод вибірки, за допомогою якого було відібрано матеріал дослідження; метод
дефініційного, контекстуального аналізу, а також інтерпретаційний метод, що уможливило висновувати про механізми добору точних, виразних мовних засобів для створення психологічного портрета жінки поважного віку в художньому тексті.
З’ясовано, що мовними засобами, які дали змогу авторці роману Еммі Хілі створити психологічний портрет жінки поважного віку, а перекладачці Анні Цвірі вдало відтворити його, є: нагромадження, одноманітне повторення займенників; фразеологізмів; вживання дієслів, що унаочнюють психічні і поведінкові реакції; лихослів’я; лексики негативно-оцінного характеру
(іменників, дієслів, прикметників, прислівників і прислівникових сполучень); індивідуальноавторських, образних метафор і порівнянь; стилістичних прийомів (протиставлення, повтору); нагромадження питальних речень, заперечної частки “не”, пунктуаційних знаків. Означені мовні засоби дають читачеві змогу інтерпретувати психоемоційний стан жінки поважного віку: проєктування (приписування) власних станів іншим людям; неадекватний фізіологічний вияв емоцій; внутрішній конфлікт, внутрішні страхи (зумовлені біологією старіння); усвідомлення зміни психіки внаслідок нових ознак прогресування хвороби. Авторці / перекладачці за допомогою зазначених мовних засобів вдалося зберегти атмосферу інстинктивного, нелогічного й почасти навіть абсурдного почуття крайньої форми страху, жаху, що його відчуває героїня, репрезентувати хворобу Мод як нездоланну перепону, що позбавляє жінку здатності до нормального
функціонування в суспільстві, створити психологічний портрет персонажа й викликати в читача необхідну реакцію ‒ співпереживання, коли він сприймає емоції головного персонажа як свої. |
|---|---|
| ISSN: | 2311-0821 2415-7333 |