| Summary: | У статті досліджено зміну характеристик людського капіталу України під впливом російсько-української війни. Охарактеризовано людський капітал країни у довоєнний період, акцентовано на втратах і надбаннях людського капіталу в умовах воєнного стану. Визначено основні прямі людські втрати країни: міграція, втрати цивільного населення, примусова «евакуація», загибель військових. Окреслено непрямі втрати: не використання повною мірою інтелектуального та творчого потенціалу, руйнування освітньої інфраструктури, насадження чужої мови та культури, тимчасове припинення освітнього процесу, зниження його якості. Надбаннями людського капіталу є: зміцнення самоідентифікації громадян України, зміна цінностей на користь нематеріальних, відновлення волонтерського руху, формування цифрової культури. Визначено основні стратегічні напрямки відновлення людського капіталу країни у повоєнний період.
|
|---|