Свідомість: між діяльністю і спогляданням
Існуюча в рамках традиційного діяльнісного підходу тенденція до зведення всіх відносин людини зі світом до діяльністі при одночасному постулюванні єдності свідомості і діяльності. Свідомість постає тільки як функція відображення і в знач мірі повністю втрачає творчу, породжуючу силу. Споглядання мо...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy
2021-10-01
|
| Series: | Мультиверсум: Философский альманах |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/456 |
| _version_ | 1797768667644035072 |
|---|---|
| author | Serhiy Podmazin |
| author_facet | Serhiy Podmazin |
| author_sort | Serhiy Podmazin |
| collection | DOAJ |
| description |
Існуюча в рамках традиційного діяльнісного підходу тенденція до зведення всіх відносин людини зі світом до діяльністі при одночасному постулюванні єдності свідомості і діяльності. Свідомість постає тільки як функція відображення і в знач мірі повністю втрачає творчу, породжуючу силу. Споглядання можна визначити як нецільове, неупереджене, безустановочне осягнення дійсності, осягнення нечуттєвих значень, ідей, цінностей та іншого, що має загальне та особистісне значення. В значній мірі описане нами споглядання за своєю сутністю є близьким до Гусерлівського «епохе» як у відмові від усіх попередніх знань і передбачень про світ і про себе. Різниця полягає в тому, що Гусерль визначає «епохе» як метод філософського пізнання. Ми ж визначаємо споглядання як засіб особистісного пізнання світу, гармонізації життя людини і суспільства. Таким чином, активне освоєння-породження ситуації свідомістю розгортається в наступній логіці: споглядання і (або) діяльність-переживання - почуття потреби - проблематизація (постановка питання про виконання дій) - побудова образу ситуації - виділення в образі предметної мети - оцінка доцільності - прийняття рішення - побудова плану дії - перетворення ситуації - досягнення предмета-мети і знову споглядання. Сьогодні стало очевидним, що змісти свідомості в результаті споглядання не менш важливі, ніж адаптивна свідомість, яка заснована на діяльності, а здивування є механізм поєднання двох видів свідомості, здивування - це точка опори для руху до нового.
|
| first_indexed | 2024-03-12T20:57:34Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-ef2b1a165f934aaeb6974e0c8d4381d8 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2078-8142 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-03-12T20:57:34Z |
| publishDate | 2021-10-01 |
| publisher | NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy |
| record_format | Article |
| series | Мультиверсум: Философский альманах |
| spelling | doaj.art-ef2b1a165f934aaeb6974e0c8d4381d82023-07-31T15:01:07ZengNAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of PhilosophyМультиверсум: Философский альманах2078-81422021-10-012110.35423/2078-8142.2021.2.1.09Свідомість: між діяльністю і спогляданнямSerhiy Podmazin0Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Існуюча в рамках традиційного діяльнісного підходу тенденція до зведення всіх відносин людини зі світом до діяльністі при одночасному постулюванні єдності свідомості і діяльності. Свідомість постає тільки як функція відображення і в знач мірі повністю втрачає творчу, породжуючу силу. Споглядання можна визначити як нецільове, неупереджене, безустановочне осягнення дійсності, осягнення нечуттєвих значень, ідей, цінностей та іншого, що має загальне та особистісне значення. В значній мірі описане нами споглядання за своєю сутністю є близьким до Гусерлівського «епохе» як у відмові від усіх попередніх знань і передбачень про світ і про себе. Різниця полягає в тому, що Гусерль визначає «епохе» як метод філософського пізнання. Ми ж визначаємо споглядання як засіб особистісного пізнання світу, гармонізації життя людини і суспільства. Таким чином, активне освоєння-породження ситуації свідомістю розгортається в наступній логіці: споглядання і (або) діяльність-переживання - почуття потреби - проблематизація (постановка питання про виконання дій) - побудова образу ситуації - виділення в образі предметної мети - оцінка доцільності - прийняття рішення - побудова плану дії - перетворення ситуації - досягнення предмета-мети і знову споглядання. Сьогодні стало очевидним, що змісти свідомості в результаті споглядання не менш важливі, ніж адаптивна свідомість, яка заснована на діяльності, а здивування є механізм поєднання двох видів свідомості, здивування - це точка опори для руху до нового. https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/456свідомість, спостереження, споглядання, неупередженість, відкритість, істотно нове, «епохе» |
| spellingShingle | Serhiy Podmazin Свідомість: між діяльністю і спогляданням Мультиверсум: Философский альманах свідомість, спостереження, споглядання, неупередженість, відкритість, істотно нове, «епохе» |
| title | Свідомість: між діяльністю і спогляданням |
| title_full | Свідомість: між діяльністю і спогляданням |
| title_fullStr | Свідомість: між діяльністю і спогляданням |
| title_full_unstemmed | Свідомість: між діяльністю і спогляданням |
| title_short | Свідомість: між діяльністю і спогляданням |
| title_sort | свідомість між діяльністю і спогляданням |
| topic | свідомість, спостереження, споглядання, неупередженість, відкритість, істотно нове, «епохе» |
| url | https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/456 |
| work_keys_str_mv | AT serhiypodmazin svídomístʹmíždíâlʹnístûíspoglâdannâm |