ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ПТЛ ЕЛЕВАТОРІВ ЗЕРНОМ: ФОРМАЛІЗАЦІЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АЛГОРИТМУ КЕРУВАННЯ
<p>Практика показує, що у логістичному ланцюгу руху зерна від виробника до споживача задіяно, у<br />середньому, три – чотири елеватори різного призначення та обсягу збереження. На елеваторах, у ході процесів<br />приймання, підробітки та відвантаження, зерно переміщається потоково...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Odessa National Academy of Food Technologies
2017-11-01
|
| Series: | Автоматизация технологических и бизнес-процессов |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journals.gsjp.eu/index.php/atbp/article/view/721 |
| Summary: | <p>Практика показує, що у логістичному ланцюгу руху зерна від виробника до споживача задіяно, у<br />середньому, три – чотири елеватори різного призначення та обсягу збереження. На елеваторах, у ході процесів<br />приймання, підробітки та відвантаження, зерно переміщається потоково-транспортними лініями (ПТЛ). Таким<br />чином, обсяги зерна, що переміщується ПТЛ елеваторів багаторазово, майже на порядок, перевершують обсяги його<br />виробництва, які на Україні становлять десятки мільйонів тонн зерна щорічно. Оскільки процес переміщення зерна<br />ПТЛ досить енергоємний та впливає на час простою під завантаженням/розвантаженням рухливого потягу, що<br />транспортує зерно між елеваторами, то задача зниження часу та питомих енерговитрат на переміщення ПТЛ<br />актуальна.<br />Разом з тим, функція керування завантаженням ПТЛ, у т.ч. – її оптимізації за критерієм максимальної<br />продуктивності та енергоеффективності, через складність їхніх властивостей як об'єкта керування (ОК), завжди<br />зберігалася за людиною-оператором, як і відповідальність за результати неефективного керування. Ця складність<br />визначається наявністю у ОК сукупності специфічних особливостей. До них відносяться: обмеження типу «аварійна<br />ситуація» на режимні змінні процесу транспортування; апріорна невідомість значень цих меж; неможливість<br />прямого виміру деяких важливих режимних змінних; досить істотні зміни динамічних властивостей ОК за каналами<br />керування при зміні маршруту транспортування; а також, і це принципово важливо, те, що оптимальні режими<br />роботи ПТЛ наближаються до аварійних. Забезпечити роботу ПТЛ у таких режимах можливо тільки при створенні<br />ефективних систем автоматичного керування (САК), що враховують всі особливості ОК.<br />У статті розглядається повний математичний опис базового алгоритму керування САК зі структурою, що<br />комутється, який забезпечує роботу ПТЛ із максимально досяжною продуктивністю та енергоефективністю при<br />гарантованому запобіганні аварійних ситуацій (АС) та аварійних зупинок ПТЛ. Розглядається також один з<br />перспективних шляхів підвищення показників якості такої САК – застосування каскадної структури формування її<br />керуючого впливу. Здійснюється порівняльний аналіз динаміки процесів керування в САК базової та каскадної<br />структури.</p> |
|---|---|
| ISSN: | 2312-3125 2312-931X |