Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права
Між першою нормативно-правовою розробкою міжнародного ядерного права в 1957 році та сучасними досягненнями можна виділити три основні етапи формування цього процесу. Перший період розвитку міжнародного ядерного права відповідає періоду розвитку атомної енергії та гарантій її мирного використан...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Uzhhorod National University
2023-12-01
|
Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
Subjects: | |
Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/294928 |
_version_ | 1797373991266025472 |
---|---|
author | I.O. Les |
author_facet | I.O. Les |
author_sort | I.O. Les |
collection | DOAJ |
description |
Між першою нормативно-правовою розробкою міжнародного ядерного права в 1957 році та сучасними досягненнями можна виділити три основні етапи формування цього процесу.
Перший період розвитку міжнародного ядерного права відповідає періоду розвитку атомної енергії та гарантій її мирного використання всіма державами, які не володіють ядерною зброєю. Це подвійне призначення було юридично підтверджено створенням Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у 1957 році та набранням чинності Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) у 1970 році.
Цей перший етап у розвитку міжнародного ядерного права був доповнений другим етапом зростання, спрямованим на підвищення колективної стійкості до небезпек ядерної енергії. Аварія на Три-Майл-Айленді в 1979 році та особливо Чорнобильська катастрофа в 1986 році викликали інтенсивну регуляторну діяльність, спрямовану на запобігання ядерним аваріям і кращому управлінню їх наслідками в міжнародному масштабі.
Як наслідок, прийнято декілька міжнародних конвенцій у цій сфері: Конвенцію про оперативне оповіщення про ядерну аварію та Конвенцію про допомогу у разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації, Конвенцію про ядерну безпеку та Об'єднану конвенцію про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами.
На відміну від договорів про нерозповсю- дження ядерної зброї першого покоління, ці норми не порушують суттєвого суверенітету країн-учасниць. Після злиття обов'язкових положень і гнучкого законодавства була створена кооперативна система для гнучкого та децентралізованого управління ядерною діяльністю в міжнародному масштабі.
Третій етап розвитку міжнародного ядерного права, у якому ми наразі перебуваємо, характеризується як негативними, так і позитивними елементами.
Негативна сторона полягає в тому, що існують проблеми, які впливають на ефективність норм міжнародного ядерного права. Найбільш тривожним питанням у цій сфері є незалежність регулюючих органів ядерної енергетики в кількох країнах, хоча це регулюється статтею 8 Конвенції з ядерної безпеки та статтею 20 Об'єднаної конвенції з ядерної безпеки.
|
first_indexed | 2024-03-08T18:58:27Z |
format | Article |
id | doaj.art-f1c8e4546d4d4243b767b1bd7fbdc696 |
institution | Directory Open Access Journal |
issn | 2788-6018 |
language | English |
last_indexed | 2024-03-08T18:58:27Z |
publishDate | 2023-12-01 |
publisher | Uzhhorod National University |
record_format | Article |
series | Аналітично-порівняльне правознавство |
spelling | doaj.art-f1c8e4546d4d4243b767b1bd7fbdc6962023-12-28T10:26:46ZengUzhhorod National UniversityАналітично-порівняльне правознавство2788-60182023-12-01610.24144/2788-6018.2023.06.118Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного праваI.O. Les0кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету Між першою нормативно-правовою розробкою міжнародного ядерного права в 1957 році та сучасними досягненнями можна виділити три основні етапи формування цього процесу. Перший період розвитку міжнародного ядерного права відповідає періоду розвитку атомної енергії та гарантій її мирного використання всіма державами, які не володіють ядерною зброєю. Це подвійне призначення було юридично підтверджено створенням Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у 1957 році та набранням чинності Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) у 1970 році. Цей перший етап у розвитку міжнародного ядерного права був доповнений другим етапом зростання, спрямованим на підвищення колективної стійкості до небезпек ядерної енергії. Аварія на Три-Майл-Айленді в 1979 році та особливо Чорнобильська катастрофа в 1986 році викликали інтенсивну регуляторну діяльність, спрямовану на запобігання ядерним аваріям і кращому управлінню їх наслідками в міжнародному масштабі. Як наслідок, прийнято декілька міжнародних конвенцій у цій сфері: Конвенцію про оперативне оповіщення про ядерну аварію та Конвенцію про допомогу у разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації, Конвенцію про ядерну безпеку та Об'єднану конвенцію про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами. На відміну від договорів про нерозповсю- дження ядерної зброї першого покоління, ці норми не порушують суттєвого суверенітету країн-учасниць. Після злиття обов'язкових положень і гнучкого законодавства була створена кооперативна система для гнучкого та децентралізованого управління ядерною діяльністю в міжнародному масштабі. Третій етап розвитку міжнародного ядерного права, у якому ми наразі перебуваємо, характеризується як негативними, так і позитивними елементами. Негативна сторона полягає в тому, що існують проблеми, які впливають на ефективність норм міжнародного ядерного права. Найбільш тривожним питанням у цій сфері є незалежність регулюючих органів ядерної енергетики в кількох країнах, хоча це регулюється статтею 8 Конвенції з ядерної безпеки та статтею 20 Об'єднаної конвенції з ядерної безпеки. http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/294928Конвенція про допомогу у разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуаціїКонвенція про ядерну безпеку та Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами |
spellingShingle | I.O. Les Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права Аналітично-порівняльне правознавство Конвенція про допомогу у разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації Конвенція про ядерну безпеку та Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами |
title | Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права |
title_full | Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права |
title_fullStr | Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права |
title_full_unstemmed | Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права |
title_short | Нормативно-правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права |
title_sort | нормативно правове забезпечення галузі міжнародного ядерного права |
topic | Конвенція про допомогу у разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації Конвенція про ядерну безпеку та Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами |
url | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/294928 |
work_keys_str_mv | AT ioles normativnopravovezabezpečennâgaluzímížnarodnogoâdernogoprava |