Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століття
Мета дослідження – проаналізувати конструктивні особливості європейських ксилофонів з дво- та трирядним розташуванням пластин, установити строї, діапазон, різні системи упорядкування звукоряду та використання в народному й професійному виконавстві ХІХ – першої половини ХХ ст. Методологія дослідженн...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
KNUKiM Publishing Centre
2023-11-01
|
| Series: | Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://musical-art.knukim.edu.ua/article/view/291082 |
| _version_ | 1827632468119781376 |
|---|---|
| author | Дмитро Олійник |
| author_facet | Дмитро Олійник |
| author_sort | Дмитро Олійник |
| collection | DOAJ |
| description |
Мета дослідження – проаналізувати конструктивні особливості європейських ксилофонів з дво- та трирядним розташуванням пластин, установити строї, діапазон, різні системи упорядкування звукоряду та використання в народному й професійному виконавстві ХІХ – першої половини ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі конкретно- та загальнонаукових методів: інструментознавчого – для аналізу конструкції інструментів; порівняльно-типологічного – для дослідження різновидів ксилофонів; етномузикознавчого – для дослідження застосування в народній музичній практиці; аналітичного – під час опрацювання наукової літератури, архівних та іконографічних джерел. Наукову новизну дослідження становить уведення до наукового обігу маловідомих широкому загалу матеріалів, що стосуються функціонування дво- і трирядних ксилофонів у європейській народній та професійній музичній культурі ХІХ – першої половини ХХ ст. Висновки. Від доби Середньовіччя до кінця XVIII ст. у народному та професійному виконавстві використовували однорядні ксилофони, що мали обмежений діапазон. На початку ХІХ ст. розпочався процес поєднання двох однорядних ксилофонів у єдину систему з метою збільшення обсягу діапазону й подолання тональних обмежень. Перші дворядні ксилофони з’явилися в Австрії (Тіроль) та Німеччині, звідки вони поширилися країнами Центральної та Західної Європи. Від середини ХІХ ст. у Німеччині та Швейцарії виникли дві нові системи розташування двох рядів пластин – «у зуб» та за принципом фортепіанної клавіатури. Від другої половини ХІХ ст. паралельно з дворядною виникає трирядна система розташування пластин ксилофона. У народній і професійній практиці трирядні ксилофони використовували переважно в Німеччині, Угорщині та Румунії. У Німеччині трирядна система не зазнала такого поширення, як дворядна, а в традиційному інструментарії Угорщини вона була основною та мала давні традиції виконавства на цьому різновиді ксилофона.
|
| first_indexed | 2024-03-09T14:45:57Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-f28201a815e146d6aed0e4c95358f34b |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2616-7581 2617-4030 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-03-09T14:45:57Z |
| publishDate | 2023-11-01 |
| publisher | KNUKiM Publishing Centre |
| record_format | Article |
| series | Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво |
| spelling | doaj.art-f28201a815e146d6aed0e4c95358f34b2023-11-27T08:01:42ZengKNUKiM Publishing CentreВісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво2616-75812617-40302023-11-016210.31866/2616-7581.6.2.2023.291082Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століттяДмитро Олійник0Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка Мета дослідження – проаналізувати конструктивні особливості європейських ксилофонів з дво- та трирядним розташуванням пластин, установити строї, діапазон, різні системи упорядкування звукоряду та використання в народному й професійному виконавстві ХІХ – першої половини ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі конкретно- та загальнонаукових методів: інструментознавчого – для аналізу конструкції інструментів; порівняльно-типологічного – для дослідження різновидів ксилофонів; етномузикознавчого – для дослідження застосування в народній музичній практиці; аналітичного – під час опрацювання наукової літератури, архівних та іконографічних джерел. Наукову новизну дослідження становить уведення до наукового обігу маловідомих широкому загалу матеріалів, що стосуються функціонування дво- і трирядних ксилофонів у європейській народній та професійній музичній культурі ХІХ – першої половини ХХ ст. Висновки. Від доби Середньовіччя до кінця XVIII ст. у народному та професійному виконавстві використовували однорядні ксилофони, що мали обмежений діапазон. На початку ХІХ ст. розпочався процес поєднання двох однорядних ксилофонів у єдину систему з метою збільшення обсягу діапазону й подолання тональних обмежень. Перші дворядні ксилофони з’явилися в Австрії (Тіроль) та Німеччині, звідки вони поширилися країнами Центральної та Західної Європи. Від середини ХІХ ст. у Німеччині та Швейцарії виникли дві нові системи розташування двох рядів пластин – «у зуб» та за принципом фортепіанної клавіатури. Від другої половини ХІХ ст. паралельно з дворядною виникає трирядна система розташування пластин ксилофона. У народній і професійній практиці трирядні ксилофони використовували переважно в Німеччині, Угорщині та Румунії. У Німеччині трирядна система не зазнала такого поширення, як дворядна, а в традиційному інструментарії Угорщини вона була основною та мала давні традиції виконавства на цьому різновиді ксилофона. http://musical-art.knukim.edu.ua/article/view/291082ксилофонінструментознавствоєвропейська дворядна система ксилофонатрирядна система ксилофонаксилофонове виконавство |
| spellingShingle | Дмитро Олійник Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століття Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво ксилофон інструментознавство європейська дворядна система ксилофона трирядна система ксилофона ксилофонове виконавство |
| title | Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століття |
| title_full | Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століття |
| title_fullStr | Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століття |
| title_full_unstemmed | Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століття |
| title_short | Дво- та трирядні ксилофони в музично-інструментальній культурі Європи ХІХ – першої половини ХХ століття |
| title_sort | дво та трирядні ксилофони в музично інструментальній культурі європи хіх першої половини хх століття |
| topic | ксилофон інструментознавство європейська дворядна система ксилофона трирядна система ксилофона ксилофонове виконавство |
| url | http://musical-art.knukim.edu.ua/article/view/291082 |
| work_keys_str_mv | AT dmitroolíjnik dvotatrirâdníksilofonivmuzičnoínstrumentalʹníjkulʹturíêvropihíhperšoípolovinihhstolíttâ |