ДО ПРОБЛЕМИ «МОНОКУЛЬТУРНОСТІ» В МУЗИЦІ
Мета статті — проаналізувати контекст вживання терміна «монокультурність» в музиці, визначити особливості співвідношення з поняттям «мультиткультурність», окреслити перспективи їхнього застосування. Методологія дослідження. У роботі використано аналітичний та компаративний методи — аналізується кон...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2021-12-01
|
| Series: | Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/247350 |
| Summary: | Мета статті — проаналізувати контекст вживання терміна «монокультурність» в музиці, визначити особливості співвідношення з поняттям «мультиткультурність», окреслити перспективи їхнього застосування. Методологія дослідження. У роботі використано аналітичний та компаративний методи — аналізується контекст застосування терміна «монокультурність» у культурологічній та музикознавчій літературі, порівнюються значення в тлумаченні різних дослідників. Наукова новизна дослідження — окреслення критеріїв застосування понять «монокультурність» («монокультуралізм») і «мультикультурність» («мультикультуралізм») у музикознавчому дискурсі. Висновки. Під час дослідження виявлено, що в музичному мистецтві термін «монокультурність» автори розуміють по-різному — у значенні зосередження на традиціях певних національних спільнот (з обмеженням міжнаціональних впливів) або на конвенціях поодиноких соціальних спільнот (з обмеженням національної самобутності), прикладами яких є радянська соцреалістична доктрина (обмеження впроваджувалися чиновниками КПРС) або сучасне масове мистецтво (обмеження, зумовлені законами ринкової економіки). Детально проаналізовано вживання терміна «монокультурність» критиками видання «The Claquers» у творах, які виконані в рамках мистецького проєкту «Ковчег „Україна”», зокрема народних пісень в автентичному звучанні та сучасних обробках, симфонічних творів Д. Бортнянського, М. Лисенка, Б. Лятошинського, М. Скорика та ін. Доведено, що термін «монокультурність» автори вживають некритично у негативному емоційному забарвленні, джерела якого походять із певних напрямів соціології та агрономії, що створює підґрунтя для дискримінації та стигматизації творчих ініціатив, спрямованих на підтримання і розвиток самобутнього національного мистецтва. Зауважено, що невизначеність, неусталеність терміна «монокультурність» в музичному мистецтві є передумовою для некритичного, політично вмотивованого його застосування. Водночас і протилежне поняття — «мультикультуралізм», неоднозначно оцінене культурологами, можливе для застосування у музичному мистецтві.
|
|---|---|
| ISSN: | 2410-1176 2616-4183 |