| Summary: | У статті на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань простежено зміни в мовній ідентичності українців у перші тижні повномасштабної війни Росії проти України. З’ясовано зміст поняття мовної ідентичності у його взаємозв’язку з іншими різновидами соціальної ідентичності, насамперед національною, та запропоновано його визначення. Виявлено головні тенденції у процесах мовної самоідентифікації українців, зумовлені геноцидальною війною, що полягають у переході великої кількості людей на українську мову, усвідомленні її ролі для збереження і розвитку Української держави та нації, відкиданні російських або змішаних російсько-українських форм мовного та культурного самовизначення, сприйнятті мови як розпізнавального маркера «свій — чужий» та засобу протистояння ворогу.
|
|---|