| Summary: | мінальному провадженні в умовах воєнного стану.
У статті досліджується правове регулювання засади пропорційності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. У ході постановки проблеми відмічається, що обмеження прав і свобод людини під час воєнного стану мають бути співрозмірними конкретній ситуації небезпеки та потребі здійснити ефективне кримінальне провадження. У перебігу розкриття стану опрацювання відповідної проблематики зазначається, що попри те, що науковці звертали увагу на деякі аспекти співрозмірності обмеження прав і свобод людини у кримінальному процесі, наразі залишаються окремі проблеми правового регулювання засади пропорційності у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. Під час викладу основного матеріалу вказується, що засада пропорційності має використовуватися у кожному випадку можливого обмеження основоположного права особи у кримінальному провадженні. Підкреслюється, що визнання принципу пропорційності на законодавчому рівні убезпечить від можливих нормативних прогалин щодо вимоги співрозмірного обмеження прав людини у кримінальному провадженні. Акцентується увага на тому, що унормована загальна засада пропорційності має поширюватися на усі обставини надмірного процесуального втручання у права особи, які у законодавчих приписах вичерпно передбачити об’єктивно не можливо. Наголошується, що у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану окрім загальної засади пропорційності, має дотримуватися спеціальна засада пропорційності, що пов’язана з необхідністю урахування гостроти бойової обстановки під час здійснення кримінальної процесуальної діяльності та забезпечення прав учасників кримінального провадження. Робиться висновок, що спеціальна засада пропорційності має бути врегульована у такий спосіб, щоб потенційно стосуватися усіх можливих ситуацій кримінального провадження у період воєнного стану. Визначається, що кримінальний процесуальний закон має «вимагати», щоб спеціальна засада пропорційності оцінювалася щодо кожного випадку відступу від загального порядку кримінального провадження. Підсумовується, що шляхом застосування спеціальної засади пропорційності визначається співрозмірність між державним (публічним) інтересом, що посилений «безпековою» складовою, та приватним інтересом.
|
|---|