| Summary: | В статті розглянуті актуальні питання щодо змін, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно кримінальної відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» від 04.06.2020 року до Кримінального кодексу України. В Законі передбачені нові норми, що стосуються кримінальної відповідальності за діяльність організованої злочинності, як особливу форму співучасті. А саме: внесені суттєві зміни до ст. 255 КК України, а також криміналізовані норми, які передбачені статтями 255-1, 255-2, 255-3 КК України. Цим законом також передбачена кримінальна відповідальність за нові форми та прояви організованої злочинності, такі як: «злочинна спільнота», «вор в законі», «злочинний вплив», «суб’єкт підвищеного злочинного впливу», «злочинне зібрання (сходка)» та ін. На сьогодні проблемними питаннями залишаються ґенеза цих норм, їх визначення, тлумачення та конкретизація, оскільки вони торкаються не лише кримінально-правової, а і кримінологічної характеристики особистості злочинця, що в свою чергу ускладнює кваліфікацію та відмежування від суміжних складів кримінальних правопорушень. Для визначення особи за ст. 255-1 КК України необхідно встановити не лише обов’язкові ознаки притаманні загальному суб’єкту кримінального правопорушення, а також більш розширене коло цих ознак. Саме за цими ознаками суб’єкта кримінального правопорушення та за ознаками об’єктивної сторони необхідно проводити розмежування між суміжними складами, на чому і акцентувалась увага в проведеному дослідженні. Проведений аналіз суб’єкта за факультативними ознаками, які чітко не сформульовані в статті і потребують тлумачення. Особливу увагу в статті приділено поняттю «злочинний вплив» за ст. 255-1 КК України. Проведений огляд останніх наукових публікацій за цією тематикою, а також огляд судової практики за ст. 255-1 КК України дав змогу встановити власне бачення поняття «злочинного впливу», з урахуванням окреслених проблемних питань. Крім того, в статті висвітлено розмежування організації або безпосереднього розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), як альтернативної структурної частини поняття «злочинний вплив», від фінансування злочинної організації чи злочинної спільноти.
|
|---|