САМОПРЕДСТАВНИЦТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В СУДІ ЗГІДНО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Стаття присвячена дослідженню інституту представництва в суді, зокрема самопредставництву юридич- них осіб. Ця проблема стала актуальною у зв’язку зі внесенимидо Конституції України, згідно з якими було введено так звану «адвокатську монополію». Такі зміни передбачали здійснення представництва в с...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2021-08-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/238417 |
| Summary: | Стаття присвячена дослідженню інституту представництва в суді, зокрема самопредставництву юридич-
них осіб. Ця проблема стала актуальною у зв’язку зі внесенимидо Конституції України, згідно з якими було
введено так звану «адвокатську монополію». Такі зміни передбачали здійснення представництва в судах
виключно адвокатами, за винятком справ, перелічених в статті 131-2 Конституції України. Водночас фізичні
та юридичні особиможуть представляти себе в суді самостійно. Для цього в процесуальне законодавство
вводиться термін «самопредставництво», тобто представництво відмінне від представництва адвокатом.
Поняття «самопредставництво» закріплене впроцесуальних кодексах: у ЦПК (ст. 58); ГПК (ст. 56); КАС (ст.
55). З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розши-
рення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Респу-
бліки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення»
від 18.12.2019 р. №390-IX значно розширено коло осіб, які можуть представляти юридичну особу в порядку
самопредставництва. На думку автора, така законодавча позиція закріплює право представляти юридичну
особу в суді не тільки керівнику або члену виконавчого органу юридичної особи, а й особам, які перебува-
ють з нею в трудових правовідносинах. Автор вважає, що незважаючи на правову визначеність норм Закону
№390-1Х, в ньому відсутній повний перелік осіб, які можуть здійснювати «самопредставництво» юридич-
ної особи та не встановлений перелік документів, які необхідно подати особі до суду. Автором статті вислов-
люється думка щодо того, якими документами можуть бути підтверджені повноваження особи, що здійснює
самопредставництво юридичної особи. На думку автора, самопредставництво юридичної особи передбачає
залучення як її представника особи, яка має безпосереднє відношення до юридичної особи, а її повноважен-
ня вже передбачені внутрішніми документами, зокрема трудовим договором(наприклад, юрисконсульти).
Щодо представництва юридичної особи адвокатом, то воно виникає на підставі довіреності. Також автор
статті нагадує, що особиста участь у справі особи, яка здійснює самопредставництво юридичної особи, не
позбавляє юридичну особу права мати в цій справі представника, тобто адвоката.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |