ПРАВОВІ ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

У роботі досліджуються найбільш оптимальні форми і методи юридичного впливу на суспільні відносини в сфері економіки. Відсутність основного елемента господарського механізму – конкуренції вимагає належної оцінки причин існуючих проблем, правильного вибору і оптимального набору засобів впливу на еко...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: I.S. Pyroha, S.S. Pyroha
Format: Article
Language:English
Published: Uzhhorod National University 2021-07-01
Series:Аналітично-порівняльне правознавство
Subjects:
Online Access:http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/232060
Description
Summary:У роботі досліджуються найбільш оптимальні форми і методи юридичного впливу на суспільні відносини в сфері економіки. Відсутність основного елемента господарського механізму – конкуренції вимагає належної оцінки причин існуючих проблем, правильного вибору і оптимального набору засобів впливу на економічні відносини з метою прискорення соціально-економічного розвитку України. Серед численних правових проблем державного регулювання соціально-економічної сфери виділено дві, які є взаємообумовленими – забезпечення стабільності курсу гривні і підвищення частки товарів власного виробництва на внутрішньому ринку. Для забезпечення стабільності курсу гривні обґрунтовано необхідність його фіксації на тривалий термін зі встановленням допустимого коридору коливань, у якому курс змінюється в обох напрямках з однаковою імовірністю. Девальвація курсу не повинна плануватися у Державному бюджеті  і використовуватися як спосіб приховування його фактичного дефіциту. Реальний дефіцит бюджету слід визначати сумою відсотка девальвації гривні і відсотка запланованого безпосередньо дефіциту бюджету. Курс гривні у Державному бюджеті фіксувати не слід, оскільки така норма закону звільняє Національний банк України від конституційного обов’язку по забезпеченню стабільності курсу гривні, передбаченого ст. 99 Конституції України. Засобом підтримання стабільного курсу гривні є збільшення частки товарів/послуг власного виробництва на внутрішньому ринку і досягнення мінімального критичного рівня 50% упродовж одного-двох років. Для оцінки досягнутого рівня слід використовувати не статистичні показники, а лише фактичні суми зарахованого до бюджету ПДВ, одержаного від реалізації товарів/послуг. Досягнення запропонованого рівня передбачає перехід до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки. Запропоновано два власні джерела інвестицій – введення нового податку на вивезений капітал і примусова легалізація капіталів, вивезених з України раніше.
ISSN:2788-6018