| Summary: | Статтю присвячено дослідженню адміністративної відповідальності, передбаченої за порушення правил щодо карантину людей на території України. Висвітлено питання вивчення історичного становлення адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину в цілому, та карантину людей зокрема. Досліджено законодавчі акти, які регулюють відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та охорони здоров’я на території України. Особливу увагу приділено статті 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проаналізовано зміни, яких зазнала дана стаття за змістом та підвідомчістю даної категорії справ про адміністративні правопорушення; статистичні дані та практику розгляду судами справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 44-3 КУпАП у сучасних умовах. Зроблено висновок, що запровадження статті 44-3 КУпАП містить і позитивні, і негативні аспекти. Виявлені недоліки у змісті норми та практиці її застосування, у зв’язку з чим запропоновано вирішити питання щодо: бланкетності частини першої статті 44-3 КУпАП; запровадити в Україні виважені правила карантину у поєднанні із санкціями, які будуть їм відповідати; вирішити питання щодо відповідності даної статті принципу правової визначеності та принципу відповідності стягнення рівню суспільної шкідливості вчинюваного правопорушення, а також щодо гуманізації відповідальності за порушення правил щодо карантину людей; внести відповідні зміни до статті 44-3 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей».
|
|---|