Феномен Симони Вейль як “надлишок” і “нестача” в символічній структурі філософської мови: персоналістичний підхід
Симона Вейль як суб’єкт філософування являє собою ефект надлишку, вакууму, або нестачі у гармонійно погодженій системі парадигм, з яких складаються означники інтелектуальної мови. Її концепт “Боговідсутності” (мовчання) як негативної присутності Бога в сакральному досвіді атеїста є парадоксом зустр...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Eastern European Instute of Theology
2021-11-01
|
| Series: | Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал богословʼя |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://reflections.eeit-edu.info/article/view/244676 |