Концептуальні засади скорочення втрат продовольства та харчових відходів
У статті обґрунтовано концептуальні засади скорочення продовольчих втрат та харчових відходів з позиції забезпечення продовольчої безпеки та екологічної сталості. Узагальнено підходи до тлумачення понять «продовольчі втрати» та «відходи», визначено подібність та відмінність між ними, а також причини...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
BilaTserkva National Agrarian University
2022-12-01
|
| Series: | Економіка та управління АПК |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://econommeneg.btsau.edu.ua/sites/default/files/visnyky/economika/varchenko_o.o._2-2022_0.pdf |
| Summary: | У статті обґрунтовано концептуальні засади скорочення продовольчих втрат та харчових відходів з позиції забезпечення продовольчої безпеки та екологічної сталості. Узагальнено підходи до тлумачення понять «продовольчі втрати» та «відходи», визначено подібність та відмінність між ними, а також причини їх утворення та зв'язок між ними. Розглянуто основні причини виникнення продовольчих втрат та харчових відходів, які зумовлюються людськими, техніко-технологічними, природно-кліматичними, економічними, ринковими та ін. чинниками. Аргументовано, що російська збройна агресія проти України, зумовила погіршення продовольчої безпеки як на локальному та національному, так і на міжнародному рівнях. Систематизовано основні чинники, які зумовлюють втрати агропродовольства у ланцюзі постачання у воєнний час та зниження обсягів його виробництва, що негативно відобразиться на забезпеченні продовольчої безпеки країни та формуванні експортного потенціалу на рівні попередніх років. Проаналізовано динаміку величини втрат у розрізі окремих видів продукції та встановлено, що найвищі втрати спостерігаються по картоплі – 18,1 %, овочах та баштанних – 12,0 %, плодах і фруктах – 10,0 %, а по продукції тваринництва цей показник є незначним. Виявлено, що найбільші втрати продукції рослинництва виникають на етапі вирощування та збирання, величина яких коливається від 3 до 12 %, а також продажу. У молочному та м’ясному тваринництві найбільші втрати виникають на етапі вирощування худоби, доїння та первинної переробки продукції, а також унаслідок відсутності повного циклу виробництва. Розраховано, що кількість відходів харчових продуктів в Україні у домогосподарствах становить 76 кг на душу населення, що практично дорівнює показникам більшості країн, але вищими є значення у секторі громадського харчування – 28 кг та роздрібній торгівлі – 16 кг. Зроблено висновок про необхідність розробки дієвих заходів щодо скорочення продовольчих відходів і втрат з метою підвищення сталості та конкурентоспроможності агропродовольчих ланцюгів постачання. Обґрунтовано, що концептуальні засади необхідності скорочення продовольчих втрат та харчових відходів доцільно розглядати в аспекті забезпечення продовольчої безпеки та мінімізації негативного впливу на довкілля. Серед пріоритетних напрямів вирішення проблеми продовольчих втрат та відходів виділено такі: розробка комплексної програми збереження та відновлення сільськогосподарського виробництва в умовах воєнного стану; розвиток та удосконалення елементів ринкової інфраструктури; техніко-технологічна модернізація сільськогосподарського виробництва, переробних потужностей; удосконалення елементів розподільчої інфраструктури, особливо транспортування живих тварин; створення інноваційних складських потужностей; формування раціональної культури споживання у населення; розвиток оптових ринків продовольства, ринків живої худоби, розвиток державно-приватного партнерства у реалізації проєктів щодо скорочення продовольчих втрат і харчових відходів; розробка дієвих важелів державного регулювання в аспекті мотивації учасників ланцюга; розробка методичного підходу до оцінювання обсягів втрат продовольства; формування інформаційного масиву даних тощо. |
|---|---|
| ISSN: | 2310-9262 2415-7554 |